Юлія Бала

Я пишу про кохання, яке може зцілювати, а може руйнувати. Про ревнощі, залежність, владу і ту тонку межу, де почуття стають небезпечними. Мені важливо не просто розповісти історію — я хочу, щоб її відчували шкірою, чули, як у кадрі дихає тиша, як світло ріже простір, як напруга стискає груди. Мої персонажі не ідеальні. Вони помиляються, горять, ламаються, але завжди живі. Я люблю психологічну глибину і драму на межі, коли кожна сцена звучить як останній акорд перед вибухом. Я пишу емоцією. І якщо мій текст залишає післясмак — значить, я все зробила правильно.